Кожен, хто хоча б раз уважно вивчав трудовий контракт моряка, пам’ятає спеціальне поле, яке називається «next of kin» та заповнюється моряком при підписанні контракту перед уходом в рейс. У великих судноплавних компаніях, наприклад, Marlow Navigation, Mediterranean Shipping Company або CMA CGM, моряки заповнюють окремий документ, який називається «NEXT OF KIN DECLARATION», який вважається невід’ємною частиною індивідуального трудового контракту. Проте, як свідчить практика врегулювання страхових випадків, морякам не роз’яснюють правову природу цього терміну, а інколи і самі судновласники (роботодавці) не до кінця розуміють: хто такий «next of kin»? У цій статті пропоную розібратися з правовим статусом цього поняття, практикою його застосування в Україні та за кордоном та сформувати деякі універсальні поради судновласникам, які допоможуть при розгляді претензій про виплату контрактних компенсацій у зв’язку зі смертю.
Next of kin: найближчий родич чи призначений вигодонабувач?
Насамперед пропоную розібратися з правильним перекладом цього терміну українською мовою, оскільки від цього залежить сприйняття його змісту українським судом при розгляді позовів про виплату контрактних компенсацій. Найпопулярніші електронні словники перекладають це поняття як «найближчий родич», що не в повній мірі відповідає його юридичному значенню. Словник юридичних термінів, виданий Стівеном Гіфісом, колишнім професором Університету штату Нью-Джерсі, дає наступне визначення поняттю «next of kin»: «зазвичай цей термін використовується у двох значеннях: (1) найближчий кровний родич за законом кровозмішення, та (2) особи мають право згідно закону на розподіл майна спадкодавця. У останньому випадку цей термін не обов’язково означає кровних родичів, проте може включати відносини, які виникли через шлюб, а також може стосуватися осіб, які у загальному сенсі цього слова взагалі можуть не перебувати у родинних стосунках». На мою думку, у другому значенні цього слова, яке описане у юридичному словнику Гіфіса, гарним українським відповідником буде словосполучення «призначений вигодонабувач» або «призначений бенефіціар», що найкраще відповідає змісту та функції цього поняття у трудових контрактах моряків.
Чи існує «next of kin» в українському законодавстві?
Це питання мені неодноразово ставили не лише клієнти (судновласники, P&I клуби та крюїнги), але й українські судді під час розгляду справ про стягнення контрактної компенсації у зв’язку зі смертю. І простої (однозначної) відповіді на це питання не існує.
З одного боку, Цивільний кодекс України (далі — ЦК України) визначає п’ять черг спадкоємців за законом (див. статті 1261–1265 ЦК України). Нагадаю, що до спадкоємців п’ятої черги належать «інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа». Хіба не можна образно назвати спадкоємців п’ятої черги «найближчими родичами», коли спадкоємців більш ранніх черг у спадкодавця не лишилося?
З іншого боку, ЦК України встановлює винятки із загальних правил спадкування за законом. Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 1229 ЦК України, якщо страхувальник у договорі страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. Тут варто нагадати, що до ухвалення у листопаді 2021 року нового Закону про страхування норма цієї статті ЦК України виглядала трохи інакше, зокрема, там йшлося не про будь-який «договір страхування», а виключно про «договір особистого страхування», що у контексті чинного на той час Закону про страхування означало договір страхування життя страхувальника. Чинний на той час Закон про страхування (ст. 3) прямо передбачав право страхувальників при укладенні договорів страхування життя призначати вигодонабувачів для отримання страхових виплат та змінювати таких осіб до настання страхового випадку. Чинна редакція ч. 2 ст. 1229 ЦК України передбачає можливість страхувальника призначати вигодонабувача за будь-яким договором страхування, включаючи договір страхування життя. Отже, у цьому контексті термін «призначений вигодонабувач» означає будь-яку особу, незалежно від наявності родинних відносин із страхувальником.
Проте, як відомо, моряки не укладають договори страхування життя, оскільки цей обов’язок прямо покладається на судновласника Конвенцією про працю у морському судноплавстві (MLC Convention). Судновласник кожного судна повинен мати чинний поліс страхування відповідальності перед третіми особами (англ. «P&I Certificate»), який оформлює клуб страхування відповідальності судновласників (англ. «P&I Club») або звичайна страхова компанія. Покриття P&I обов’язково включає в себе ризики настання смерті, отримання травми або захворювання членів екіпажу під час роботи на судні. Тому будь-який моряк автоматично вважається застрахованою особою (англ. «Insured») у розумінні страховика відповідальності судновласника.
Дехто з колег-правників вважає, що укладаючи трудовий контракт з судновласником та призначаючи вигодонабувача (англ. «next of kin») моряк автоматично стає стороною договору страхування відповідальності, який укладає судновласник, а тому пропонує застосовувати в таких випадках ч. 2 ст. 1229 ЦК України. Інші колеги апелюють до ст. 636 ЦК України («Договір на користь третьої особи»), називаючи індивідуальний трудовий контракт моряка договором на користь третьої особи, де цією третьою особою виступає призначений вигодонабувач (англ. «next of kin»).
На мою думку, найкращим відповідником поняття «next of kin» як призначеного вигодонабувача є згадана вище ч. 2 ст. 1229 ЦК України, яку можна застосовувати в силу принципу аналогії закону (ст. 8 ЦК України) як найбільш подібних за змістом цивільних відносин. Аналогічний підхід застосовується і українськими судами, що підтверджується прикладами із судової практики.
Юлія Зосяк vs. Percula Shipping & Trading Inc. (справа №520/960/19)
У справі №520/960/19, яка розглядалася українськими судами всіх інстанцій майже три роки, судам довелося вирішувати спір між призначеним вигодонабувачем (англ. «next of kin») та спадкоємцями за законом щодо виплати контрактної компенсації у зв’язку зі смертю моряка, який працював старшим механіком на т/х «Achilleas S» та помер в індійському госпіталі. Позивачем у цій справі виступала Зосяк Юлія Юр’ївна, яка була донькою померлого моряка та єдиним спадкоємцем за законом, та вимагала виплатити їй невиплачену заробітну плату моряка та компенсацію у зв’язку зі смертю. Суд встановив, що у трудовому контракті моряка в графі «next of kin» була зазначена інша особа. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, зазначивши, що позивач (донька померлого моряка) є спадкоємцем першої черги за законом. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком, скасував це рішення суду та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив. Верховний Суд, переглядаючи постанову апеляційного суду в касаційному порядку, зазначив наступне. Відповідно до ст. 985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача),а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Відповідно до ст. 1229 ЦК України, страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Якщо страхувальник в договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. Отже, страхові виплати включаються до спадкової маси та спадкуються на загальних підставах у тому випадку, якщо моряк не призначив вигодонабувача (особу для отримання страхової виплати). Як вбачається з трудового контракту моряка, у разі смерті моряка на борту судна судновласник виплачує компенсацію у зв’язку зі смертю найближчому родичу. Найближчим родичем за контрактом визначено дружину моряка. Тому Верховний Суд залишив постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу доньки моряка — без задоволення.
У цій справі заслуговує на увагу Постанова Одеського апеляційного суду від 29.09.2020 року, в якій апеляційний суд зазначив наступне: «Як вбачається з матеріалів справи, найближчим родичем за контрактом від 05.02.2018 року моряком визначено дружину (Н.О.) із зазначенням її номеру телефону. Next of kin — це бенефіціар (вигодонабувач) за договором особистого страхування (ст. 3 Закону України «Про страхування», ст. 985 ЦК України)». Отже, у цій справі Верховний Суд погодився з позицією апеляційного суду про правовий статус «next of kin» як призначеного вигодонабувача (бенефіціара), а також застосував норми ст. ст. 985 та 1229 ЦК України до спірних правовідносин.
Надія Костинюк vs. Lemisoller Shipmanagement Ltd та інші (справа №522/1150/18)
У справі №522/1150/18, яка розглядалася два роки, позивачем виступала дружина моряка Надія Костинюк, яка вимагала, серед іншого, виплатити компенсацію у зв’язку зі смертю її чоловіка, який працював на т/х «Victoria May» на посаді електромеханіка та помер на борту судна від зупинки серця. У цій справі трудовий контракт містив посилання на Колективний договір, в якому так само було посилання на виплату контрактної компенсації у зв’язку зі смертю на користь призначеного бенефіціара (англ. «next of kin»), а якщо моряк не призначив таку особу — тоді на користь особи або організації, які за законом або на іншій правовій підставі мають право розпоряджатися майном моряка. У цій справі моряк призначив як «next of kin» свою дружину — позивача по справі.
У рішенні суду першої інстанції, яке викладене на 35 (!) аркушах, суд надає розгорнуте тлумачення поняттю «next of kin», ототожнюючи його з поняттям «найближчий родич» та «призначений бенефіціар» без посилань на норми ст. 985 та 1229 ЦК України. Також у цій справі заслуговує на увагу посилання суду на висновок експерта у галузі права Республіки Кіпр, оскільки судно «Victoria May» ходило під прапором Кіпру, а тому в силу статей 91–92 Конвенції ООН з морського права на нього поширюється юрисдикція Кіпру. Також у цій справі суд надав влучну оцінку характеру компенсації у зв’язку зі смертю, зазначивши, що вона не є засобом відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, і не регулюється нормами деліктного права. Право на отримання компенсації по смерті випливає із умов колективної угоди, є контрактною та регулюється нормами договірного права. Про це свідчить вказівка у колективній угоді на те, що компенсацію має отримати конкретний бенефіціар, а не особа, яка зазнала шкоди у зв’язку зі смертю моряка.
Ельвіра Ільїна vs. Andriaki Shipping Co Ltd (справа №522/3586/20)
У цій справі Позивач — Ельвіра Ільїна — звернулася до суду із позовом до судновласника (Andriaki Shipping Co Ltd), його страховика відповідальності (UK P&I Club) та НУ «Одеська морська академія» із позовом про відшкодування шкоди, завданою смертю її чоловіка, який працював електромеханіком на т/х «Militos» та помер у медичному центрі Пірея 07.12.2016 року. Позивач обґрунтовувала свої вимоги посиланням на ст. 1200 ЦК України, згідно з якою у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Відповідачі наполягали на відмові у позові, посилаючись на заяву про отримання компенсації та звільнення від зобов’язань (англ. «Receipt & Release Statement»), яку підписала позивач 16.11.2017 року, надавши свою згоду на отримання контрактної компенсації в сумі 96 909 доларів США як повне та остаточне врегулювання усіх вимог, пов’язаних зі смертю її чоловіка. Ця заява була підписана позивачкою в якості «найближчого родича» померлого моряка у присутності свідків. Відмовляючи у задоволенні позову суд не лише надав розгорнуту правову оцінку заяві про отримання компенсації (англ. «Receipt & Release Statement») як односторонньому правочину, але й зазначив, що звернення позивачки до суду після отримання 96909 доларів США позовом про відшкодування шкоди свідчить про порушення принципу заборони суперечливої поведінки та ст. 3 ЦК України, що є самостійною підставою для відмови у позові. Відзначимо, що підписання так званих «релізів» (англ. «Receipt & Release Statement») призначеним вигодонабувачем (найближчим родичем) є поширеною у світі практикою, яка дозволяє судновласнику та його страховику отримати юридично значущий документ (фактично — односторонній правочин), на підставі якого здійснюється виплата контрактної компенсації.
А що каже Міжнародна федерація працівників транспорту (ITF)
Міжнародна федерація працівників транспорту розробила та час від часу оновлює проформи колективних договорів (англ. «Collective Bargaining Agreements»), які є невід’ємною частиною трудових контрактів моряків, які працюють у судновласників, які уклали відповідні договори з профспілками-членами ITF. 10 жовтня 2023 року ITF опублікувала оновлену Колективну угоду ITF-IMEC IBF, яка застосовуватиметься протягом 2024–2025 років (далі – Колективна угода). У тексті Колективної угоди, яка викладена англійською мовою, зустрічаються як поняття «next of kin», так і поняття «nominated beneficiary». Але чи відрізняються ці поняття за змістом, з огляду на контекст? Спробуємо з’ясувати.
Так, згідно з ст. 18 («Особисті речі моряка»), компанія зобов’язана вжити заходів для збереження майна моряка, яке залишилося на борту судна, внаслідок непрацездатності, хвороби, травми або смерті моряка, та для повернення такого майна моряку або його найближчому родичу (англ. «next of kin»). У ст. 19 («Припинення працевлаштування») зазначається, що моряк може достроково припинити роботу в компанії, якщо під час рейсу стане відомо, що його чоловік/дружина, партнер (якщо він призначений моряком як «next of kin»), один із батьків або дитина, яка перебуває на утриманні моряка, серйозно захворіли або померли.
У ст. 26 («Смерть під час служби») зазначається, що якщо моряк помирає з будь-якої причини під час роботи в компанії, включаючи звичайну смерть та смерть, яка настала під час подорожі на судно або з судна, внаслідок морської надзвичайної пригоди або нещасного випадку, виключаючи смерть, яка настала внаслідок вчинення моряком навмисної дії, компанія виплатить суми, зазначені у Додатку 3, призначеному вигодонабувачу (англ. «to a nominated beneficiary»), а якщо моряк не призначить такого вигодонабувача (англ. «if the seafarer shall leave no nominated beneficiary»), така сума буде виплачена особам або юридичній особі, яким за законом або з інших підстав надано право управляти спадщиною моряка. Нарешті, у Додатку 3 до Колективної угоди, де власне і зазначаються розміри компенсацій у зв’язку зі смертю, згадується саме призначений вигодонабувач (англ. «nominated beneficiary»), а не «next of kin». За таких обставин, можна зробити висновок, що у Колективній угоді ITF поняття «next of kin» та «nominated beneficiary» вживаються як синоніми, а жодних критеріїв чи вимог до призначеного вигодонабувача (включно з наявністю або відсутністю родинних стосунків з моряком) Колективна угода ITF-IMEC IBF не містить. Абсолютно ідентичний підхід щодо застосування термінів «next of kin» та «nominated beneficiary» можна знайти в іншій проформі Колективної угоди ITF — Total Crew Cost (TCC).
Належна ідентифікація «next of kin» як запобіжник конфліктних ситуацій
Ані Колективні угоди ITF, ані Конвенція про працю у морському судноплавстві (MLC Convention) не встановлюють спеціальних вимог для ідентифікації призначеного вигодонабувача для отримання контрактної компенсації у разі смерті моряка. Проте, як свідчить наш досвід, судновласники та крюїнгові агенції часто обмежуються зазначенням імені та прізвища призначеного бенефіціара, інколи додатково зазначаючи його/її мобільний номер телефону. Відзначимо, що така інформація не є достатньою для належної ідентифікації призначеного бенефіціара та інколи стає причиною конфліктів із іншими спадкоємцями, які претендують на отриманні контрактної компенсації, посилаючись на неможливість встановити, яку саме особу призначив моряк. Для уникнення подібних ситуацій ми наполегливо радимо судновласникам та крюменеджерам додатково до імені та прізвища обов’язково зазначати повну дату народження, а також адресу постійного проживання (реєстрації/прописки) призначеного вигодонабувача. Також вважаємо зайвим та недоцільним включення в контракт або декларацію про призначення вигодонабувача графи «ким доводиться» (англ. «relationship»), оскільки, як ми з’ясували вище, призначеним вигодонабувачем може бути будь-яка особа, незалежно від наявності родинних відносин з моряком.
Нарешті, судновласникам та крюменеджерам варто роз’яснювати самим морякам юридичні наслідки призначення «next of kin» на випадок смерті. У зв’язку з цим вважаємо правильною практику, коли моряк підписує два окремих документи: декларацію про призначення вигодонабувача (англ. «Next of Kin Declaration») та декларацію про членів родини (англ. «Family Members Declaration»). Такий підхід є раціональним, адже дозволяє розмежувати членів родини моряка та призначеного бенефіціара (вигодонабувача), який може співпадати, а може не співпадати з кимось з членів родини. Сподіваємося, що викладені у статті поради допоможуть як судновласникам, так і самим морякам краще зрозуміти зміст поняття «next of kin» та удосконалити практику його застосування у трудових контрактах.
Source – https://yur-gazeta.com/publications/practice/morske-pravo/next-of-kin-rodich-drug-chi-spadkoemec.html